В дорогу з осіннім сонцем
23.09.26 (Прощання з літом. Підношення осені) В цей день, — день осіннього рівнодення, — має бути допис, як особисте підношення Осені та Космічному Я. День рівноваги між Світлим і Темним. Мій Київ з ранку атакують московитські реактивні баржуючі боєприпаси ("шахеди"). Втім, нічого нового: теж саме було вчора. І позавчора. І тиждень тому. Повітряні тривоги протягом дня і вночі, постріли ППО, вибухи. На творчість нема натхнення (так, це внутрішня хитра індульгенція за лінь). Але в такі знакові дні, як сьогодні, треба пересилювати себе і обставини. І робити підношення Вищому і Космічному. Дякуючи за те, що досі живий, а отже, — все ще на Шляху. А отже, — все ще потрібен Всесвіту саме в цій точці простору і часу. У цьому вимірі буття. А отже, — нам своє робить. Це важливо. Так думаю. Осіннє рівнодення. День збору думок, як хазяїн підраховує врожай. Що там за літо посіяв і виростив? Таке. Посіяно ідей і творчих проектів багато,...
