Кольорові присмерки
4.10.26
 |
| Боярка, Київська обл. 4.10.26 |
Вечір наступає швидко й м’яко, огортаючи все навколо прохолодою. Втомлені думки сповільнюються.
Повітря стає прозорим і пахне вогкістю, опалим листям та димом. Прохолодна вода великого ставка віддзеркалює небо, підфарбоване пастеллю останнього світла важкого соннця, що тихо вляглось за далекий край землі
Вхопити кольори, відтінки, форми, які холонуть, врачають насиченість і зникають прямо на очах. Я бачив це.
Відчувається вплив митців країни висхідного сонця. Мабуть, ти ще не поховав свою мрію. Прикопав її неглибоко десь на березі Дніпра і чекаєш поки вона проросте і зацвіте буйним цвітом.
ВідповістиВидалитиКолись давно, ще на початку 90-х, я працював у НДІ інженером конструктором. Робота, як робота, але необхідність втілення моїх революційних ідей в метал завжди чомусь пригнічувала і викликала ледь не нудоту. Проте дискомфорт компенсувало спілкування з колегою, який розмовляв виключно українською.
Саме завдяки цьому я почав відчувати українську мову, а не просто її чути.
На мій погляд, тобі буде надзвичайно корисним спілкування з інтелектуалом, носієм української мови максимально наближеної до літературної. Книжки не дають можливості відчути достатньо глибоко її неперевершену співучість і плинність. Категорично необхідно промовляти вголос, смакуючи кожне слово як вишуканий десерт. Це дасть змогу писати українською, як дихати, так само як ти пишеш російською.
Бережи себе, Альоха!
Про вплив японських митців, — дякую, сам того не помічав. Отже колись затрачені зусилля дали результат. Ти ж знаєш і був свідком, як Я старався відкрити цей канал, розширити сприйняття і творчий інструментарій.
ВідповістиВидалитиІ так, теж відчуваю, що тепер мені бракує живого українського слова. Але інтелектуала‐носія української мови у колі спілкування зараз нема і ніт сподівань, що найближчим часом з'явиться (хоча хто те може знати?) Твоє зауваження підкреслило мої власні сумніви та здогадки. Отже, це добре, бо більш-менш тепер зрозуміло, що і де шукати. Маю надію, що вплив японської чуттєвості на мою суху "книжкову" мову дозволить мені перевинайти свій власний "авторський велосипед" і в українському сегменті. Але ж ти розумієш, що для мене це фактично почати все з нуля.
Теж бережи себе, Олександре!