Оце так знахідка

2.09.26

    Прибирав в одній із занедбаних кімнат у старому домі, де жили мої дід і бабуся. Чхаючи від пилу, серед старих речей і мишачого гівна відкопав раритет. Та ще й у гарному стані. Чомусь миші погидували погризти його собі на кубла. Свідок кінця "сталевої" епохи,  страшного "радянського" модерну.

   Завжди думав, що журнал "Радянська жінка", — анекдотичний, який ніколи справді не існував. У мої підліткові часи тим, хто занадто "блядкав" у розмові часто менторським тоном зауважували: "Не блядь, а радянська жінка!" І всі посміхалися з "поніманієм".

   Тільки тепер усвідомив матеріальність міфу. Та ще й з таким бонусом, — знайшов саме номер на смерть Сталіна.

   Дивно, бо наскільки мені відомо, цей журнал у нас у великій сім'ї ніхто ніколи не випмсував.

   Хоча, хто знає, що там було в ту епоху — цей номер побачив світ за двадцять років до мого народження.